Інженерне майбутнє України

«Інженерне майбутнє України» (Future of Ukraine: Engineering Renaissance, FUER) — всеукраїнський проєкт, освітньо-наукова ініціатива, спрямована на системний розвиток інженерних і STEM-компетентностей молоді за моделлю «школа — університет — інженерний центр — високотехнологічна індустрія».

Учасники:

• Благодійний фонд імені Святого Володимира — організатор ініціативи
• компанія «Прогрестех-Україна» — головний індустріальний партнер,
• Мала академія наук України — науково-методичний партнер,
• інноваційна екосистема Sikorsky Challenge Ukraine — науково-методичний партнер.

Запуск програми «Інженерне майбутнє України» став відповіддю на один із ключових викликів, що постає перед державою в умовах війни та майбутньої відбудови, — підготовку нового покоління інженерів, здатних створювати сучасні технології, розвивати високотехнологічне виробництво та забезпечувати конкурентоспроможність української економіки. Тривалий час система підготовки інженерних кадрів залишалася роз'єднаною. Школа, університет, наука та бізнес часто працювали окремо, а талановита молодь не завжди мала зрозумілий шлях для професійного розвитку. Саме тому виникла потреба у створенні цілісної екосистеми, яка супроводжуватиме майбутніх інженерів від перших кроків у навчанні до роботи у високотехнологічній компанії.

Архітектура проєкту

Джерело: Дмитро Шулікін: Інженери як ресурс майбутнього України, Газета "Світ", 17 квітня 2026

Архітектура проєкту «Інженерне майбутнє України» побудована як трирівнева система.

• Перший рівень — конкурси, олімпіади та STEM-заходи, які виконують функцію виявлення здібної молоді. Вони охоплюють як шкільні формати для 5–11 класів, так і університетські олімпіади та кейс-чемпіонати з реальними виробничими завданнями.
• Другий рівень — цільова підготовка у мережі інженерних центрів і лабораторій, створених партнерами з індустрії при провідних технічних університетах. Тут реалізується дуальна модель: 50–60 % фундаментальної підготовки і 40–50 % практики через стажування, реальні проєкти та менторство. Обов’язковою умовою є сертифікація за інженерними стандартами.
• Третій рівень — інтеграція у високотехнологічний бізнес через стажування, конкурсні відбори, доступ до міжнародних проєктів і подальше працевлаштування в компаніях.

Практичним інструментом реалізації проєкту є всеукраїнський конкурс Future of Ukraine, який працює у двох треках.

• Перший трек — «Юний інженер» — орієнтований на школярів 9–11 класів і вихованців МАН. Він спрямований на раннє виявлення інженерного потенціалу та мотивацію до професії. На відміну від класичних предметних олімпіад, конкурс оцінює системне мислення, здатність формувати технічні концепти та застосовувати STEM-знання для розв’язання реальних задач. Напрями охоплюють машинобудування, авіаційну й транспортну інженерію, енергетику, кібернетику та штучний інтелект, робототехніку, інженерію для безпеки та відбудови. Переможці отримують можливість долучитися до інженерних центрів компаній і спільних з університетами дуальних програм, а також інтегруватися в міжнародні STEM-ініціативи МАН.
• Другий трек — «High-Tech інженер» — призначений для студентів провідних університетів і перевіряє їхню готовність працювати в реальному секторі: з CAD/PLM-системами, документацією, стандартами та виробничими регламентами. Оцінювання проводиться експертами бізнесу й університетів. Для найкращих учасників це стає «точкою входу» в кар’єру: вони отримують можливість стажування, доступ до міжнародних проєктів, сертифікаційні програми та персональне менторство.

Реалізація проєкту

У квітні 2026 Президент МАН Станіслав Довгий, голова БО «Фонд імені Святого Володимира» академік НАНУ Михайло Згуровський і директор «Прогрестех-Україна» Олег Уруський під час зустрічі з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим підписали угоду про стратегічну співпрацю в межах реалізації проєкту.

21–22 червня Станіслав Довгий, президент Малої академії наук України, та Василь Дунець, заступник директора МАН з навчально-виробничої роботи, відвідали з робочим візитом Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», де було підписано угоду про стратегічну співпрацю щодо створення Придніпровсько-Східного інженерно-промислового центру в межах проєкту.